Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання басейнів
29. У закладі освіти в окремому блоці дозволяється розташування басейну. Внутрішня поверхня дна та стін ванни басейну повинна бути гладкою, не слизькою. По периметру ванни басейну повинна бути обхідна доріжка. Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає чинним вимогам до питної води. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні +27 – +29 °С, а температуру повітря в залі з ванною – на 2 °С вищою від температури води. У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої теплої води. Вхід до зали басейну дозволяється після прийняття гарячого душу (окремо для хлопців і дівчат) з використанням індивідуальних засобів гігієни (миючого засобу та мочалки). Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні чи побутові фени. Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати додаванням хлору. У спеціальному приміщенні для знезаражування води повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. У разі використання хлору його залишкова кількість у воді басейну повинна бути 0,5-0,7 мг/дм3 , брому – 1,2 мг/дм3 , вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3. Для дезінфекції води у басейні дозволяється застосування інших реагентних або безреагентних методів знезараження (фізичних, хімічних або комбінованих), за умови використання для цього обладнання, устаткування, засобів, витратних матеріалів тощо, безпечність та якість яких підтверджена наявністю відповідних документів згідно з вимогами чинного законодавства, своєчасного сервісного обслуговування (якщо таке необхідне), а також за умови забезпечення належної якості та безпечності води за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками. Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання тощо. Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (проточна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться не рідше 1 разу на 10 днів навіть при задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води. Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908. Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води. У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води вживаються заходи щодо покращення показників якості води. При повторному виявленні незадовільних результатів досліджень вирішується питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.
Приміщення допоміжного та підсобного призначення
30. Для зберігання прибирального інвентарю та виготовлення дезінфекційних розчинів необхідно передбачити окремі приміщення, недоступні для учнів і сторонніх відвідувачів. Інвентар має бути промаркований. Для прибирання туалетів виділяється окремий інвентар та засоби прибирання, які зберігаються окремо.
Туалетні кімнати
31. У закладах освіти необхідно передбачити внутрішні туалетні кімнати з підведенням до умивальників холодної та гарячої проточної води з облаштуванням диспенсерів з паперовими рушниками (або електрорушників) та рідкого мила. Унітази в туалетних кімнатах встановлюють в кабінах з не прозорими дверима висотою 1,5 м на відстані 0,1 м і замком, що замикається з середини. Можливо встановлювати в туалетних кімнатах чаші Генуя. Кабіни відгороджують одна від іншої непрозорими стінками 1,75 м на відстані від підлоги 0,1 м. Кабінки оснащуються диспенсерами з туалетним папером. Туалети для 1 – 4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами або чашею Генуя. У туалетах для учнів (окремих для хлопчиків і дівчаток), які розміщуються на кожному поверсі закладу освіти, слід передбачати універсальну кабіну загального користування для використання її особами з інвалідністю, у тому числі тими, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів. На кожному поверсі закладу освіти слід передбачити туалетну кімнату для педагогічних працівників. Туалетні приміщення прибираються після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908.
1. Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечує оптимальні показники мікроклімату. Пічне опалення, обладнане в коридорі, допускається тільки в одноповерхових приміщеннях закладів освіти у сільській місцевості. Забороняється встановлювати залізні печі. Для попередження забруднення повітря приміщень окисом вуглецю пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів. Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень з пічним опаленням організовує засновник (власник) або уповноважена ним особа закладу освіти двічі впродовж опалювального сезону.
2. Вода, що постачається у заклади освіти, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (далі – ДСанПіН 2.2.4-171-10). Заклади освіти обладнуються мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Гарячою проточною водою заклади освіти повинні бути забезпечені впродовж усього року. У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для закладу освіти необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з подачею води до приміщень закладу освіти та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на місцеві очисні споруди. У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів у разі підтвердження безпечності питної води. Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені приміщення харчоблоку, душові при спортивній залі, медичному кабінеті, навчальних кабінетах з вивчення хімії, фізики, біології, лабораторіях, майстернях та туалетних кімнатах, зали басейнів тощо з установленням кранівзмішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду із системи водяного опалення для будь-яких цілей. На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання. Допускається обладнання приймальних і роздягальних спеціальними шафами для сушіння. Температура гарячої води, що подається до приміщень закладів освіти, повинна бути не нижче 37 °С та не вище 60 °С. В закладі освіти повинен бути організований питний режим. Організація питного режиму повинна сприяти оптимальному задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді.Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальній чашці. Фасована негазована вода промислового виробництва, а також вода з установок із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої води заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.
3. У харчоблоці в місцях приєднання ванн до каналізаційної мережі бажано улаштувати повітряний розрив не менше 20 мм від верху приймальної воронки. При проведенні стояків побутової каналізації через приміщення закладу освіти передбачається їх закриття оштукатуреними коробами та забезпечення устаткуванням для ревізії. Забороняється проведення стояків побутової каналізації через виробничі приміщення харчоблоку.
Повітряно-тепловий режим
4. Чистота повітря в приміщеннях закладів освіти забезпечується: відповідністю кількості учнів до нормованої наповнюваності (наповнюваність не може перевищувати 30 учнів); регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням мийних засобів та дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908; використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне); чистотою та справністю систем вентиляції.
5. Засновник закладу освіти організовує лабораторний контроль показників мікроклімату (не менше 6 вимірів) та концентрації CO2, CO, який проводиться не рідше двох разів на рік. Після проведених ремонтних та/або будівельних робіт, встановленні нових меблів перед початком навчального процесу проводяться лабораторні вимірювання концентрацій формальдегіду та інших хімічних речовин (в залежності від будівельних, оздоблювальних матеріалів, меблів тощо, які використані).
6. Навчальні приміщення провітрюють на перервах за відсутності дітей в приміщеннях. Тривалість провітрювання визначається погодними умовами за наведеною таблицею:
Рекреації провітрюються під час навчальних занять. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень. У теплу пору року доцільно проводити заняття з прочиненими вікнами в режимі провітрювання.
7. У приміщеннях закладів освіти відносна вологість повітря має бути 40 - 60%; температура повітря в класних кімнатах 17-20 °C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-18 °C, в спортивному залі 15-17 °C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 °C, в актовому залі 17-20 °C, в бібліотеці 16-18 °C, в медичних кабінетах 21-23 °C, в рекреаціях 16-18 °C, в спальних приміщеннях 18-20 °C; у вестибюлі, гардеробі 16-19 °C; в туалетах 17-21 °C; в душових не нижче 25 °C.
8. Встановлення у закладі освіти додаткових систем, що впливають на мікроклімат приміщення, має бути забезпечене відповідним і своєчасним сервісним обслуговуванням та заміною витратних матеріалів.
9. Усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають щоденному вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), шафи, столи, стільці, класні дошки. Вологе прибирання класних кімнат, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього навчального заняття, спортивних залів – після кожного навчального заняття та після закінчення навчальних занять та занять секцій.
Природне та штучне освітлення
10. Усі навчальні приміщення закладів освіти повинні мати природне освітлення, рівні якого мають відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року № 264. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску. Коефіцієнт природного освітлення (далі – КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт. Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3. Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги).
11. Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна повинні бути облаштовані сонцезахисними засобами (підйомно-поворотні жалюзі, козирки, ролети тощо), які легко очищаються від пилу та миються.
12. Забороняється розміщувати на підвіконні навчальних приміщень рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла.
13. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.
14. У навчальних приміщеннях необхідно передбачити систему загального штучного освітлення, що забезпечується штучним освітленням лампами з електронною пуско-регулювальною апаратурою зі спектром кольоровипромінювання: білий, тепло-білий, природно-білий; світлодіодними лампами з кольоровою температурою 3500 – 4000 К. Індекс кольоропередачі має бути не менший за 80%, коефіцієнт пульсації – не більший за 10% (в майстернях, з пристроями, що обертаються – не більшим за 5%). В одному приміщенні слід використовувати лампи одної колірної температури. Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів парт у навчальних приміщеннях слід передбачати окреме включення усіх рядів електроламп. Рівні загального штучного освітлення навчальних, фізкультурноспортивних та інших приміщень закладів освіти наведені у додатку 4 до цього Санітарного регламенту.
15. Лампи, що перегоріли, а також ті, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефект, підлягають заміні. Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару – герметично закриті металеві ємності, контейнери, які зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із навчальними приміщеннями. Доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу освіти. При накопиченні чотирьох і більше перегорілих люмінесцентних ламп їх вивозять із закладу освіти відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070. Зберігання перегорілих люмінесцентних ламп у будівлі закладу освіти довше 2-х місяців заборонено.
16. Лабораторний контроль рівня освітленості у закладах освіти організовується засновником (власником) або уповноваженої ним особою закладу не рідше одного разу на рік (не менше 3 вимірів у 3–5 приміщеннях), один з яких проводиться в листопаді чи грудні.
Шум та вібрація
17. Рівні шуму у навчальних приміщеннях закладів освіти та на території, яка безпосередньо прилягає до закладів освіти наведені у додатку 5 до цього Санітарного регламенту та мають відповідати вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 463, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252. Рівні шуму у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.
18. Значення вібрації на прилеглих до закладів освіти територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях. Допустимі значення вібрації у будівлях закладів освіти в денний час зазначені у додатку 6 до цього Санітарного регламенту. Рівні вібрації у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39. Захист від природних радіонуклідів та шкідливих хімічних речовин. Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень будівель закладів освіти, що будуються і реконструюються, не повинна перевищувати 50 БК/м3 , а у будівлях, що експлуатуються - 100 БК/м3 . Гранично допустимі концентрації біологічних та хімічних речовин в повітрі приміщень будівель закладів освіти з елементами повного внутрішнього оздоблення та оснащення не повинні перевищувати діючих гігієнічних нормативів для атмосферного повітря.
1. Структура навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюється закладом освіти. Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти. Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів та рекомендації до розкладу уроків наведені у додатку 7 до цього Санітарного регламенту. Допустима сумарна кількість тижневого навчального навантаження наведена у додатку 8 до цього Санітарного регламенту. Розклад занять має забезпечувати безперервну послідовність проведення навчальних занять (уроків). Не допускається встановлення тривалих перерв (більше ніж 30 хвилин) між навчальними заняттями. Початок навчального дня не повинен бути раніше 8:00 години, початок занять у другу зміну – не пізніше 14:00 години (для здобувачів освіти за вечірньою формою – не пізніше 16:00 години). У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів початкових класів, а також класів з інклюзивним навчанням усіх вікових груп повинно бути організовано у першу зміну.
2. Тривалість навчальних занять становить: у 1-му класі – 35 хв., 2-4-х класах – 40 хв., 5-11 (12)-х класах– 45 хв. Формування занять за модульним принципом, організація здвоєних уроків, навчання за новими педагогічними технологіями, використання інших форм організації освітнього процесу допускається за рішенням педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати морфофункціональним та віковим особливостям дітей. Шкільні заняття, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, потребують проведення на уроках фізкультурних хвилинок (далі – фізкультхвилинок) для зняття локального стомлення і фізкультхвилинок загального впливу. Комплекси вправ для фізкультхвилинок та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
3. Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1-4-х класів рекомендується не менше 15 хв., 5-12-х класів – не менше 10 хв., великої перерви – 30 хв. (після третього навчального заняття (уроку). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчального заняття (уроку) – для учнів 1-4-х класів, після третього та четвертого навчального заняття (уроку) – для учнів 5-12-х класів. У середині здвоєного навчального заняття (уроку) необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв. для активного відпочинку.
4. Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів освітніх галузей природничо-математичних і гуманітарних наук з навчальними заняттями з навчальних предметів освітніх галузей мистецтва, фізкультури і технологій.
5. Під час щонайменше однієї з перерв необхідно організувати умови для харчування та активного відпочинку учнів, рекомендовані прогулянки на відкритому повітрі. У групах продовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче - 10 °С).
6. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3–5 класах та 1,5 години у 6-9 класах, 2 години – у 10-12 класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.
Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання
7. При використанні технічних засобів навчання під час проведення уроку потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж уроку повинна бути: для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин; для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин; для учнів 10–11 (12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних уроках для учнів 10 – 11 класів – не більше 25–30 хвилин на першому уроці та не більше 15–20 хвилин на другому уроці.
8. Після занять із застосуванням ТЗН проводиться фізкультхвилинка та гімнастика для очей. Комплекси вправ для фізкультхвилинок та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
9. При надзвичайних погодних умовах, а також при надзвичайних ситуаціях місцеві органи виконавчої влади самостійно приймають рішення про тимчасове призупинення навчання учнів.
29. У закладі освіти в окремому блоці дозволяється розташування басейну. Внутрішня поверхня дна та стін ванни басейну повинна бути гладкою, не слизькою. По периметру ванни басейну повинна бути обхідна доріжка. Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає чинним вимогам до питної води. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні +27 – +29 °С, а температуру повітря в залі з ванною – на 2 °С вищою від температури води. У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої теплої води. Вхід до зали басейну дозволяється після прийняття гарячого душу (окремо для хлопців і дівчат) з використанням індивідуальних засобів гігієни (миючого засобу та мочалки). Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні чи побутові фени. Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати додаванням хлору. У спеціальному приміщенні для знезаражування води повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. У разі використання хлору його залишкова кількість у воді басейну повинна бути 0,5-0,7 мг/дм3 , брому – 1,2 мг/дм3 , вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3. Для дезінфекції води у басейні дозволяється застосування інших реагентних або безреагентних методів знезараження (фізичних, хімічних або комбінованих), за умови використання для цього обладнання, устаткування, засобів, витратних матеріалів тощо, безпечність та якість яких підтверджена наявністю відповідних документів згідно з вимогами чинного законодавства, своєчасного сервісного обслуговування (якщо таке необхідне), а також за умови забезпечення належної якості та безпечності води за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками. Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання тощо. Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (проточна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться не рідше 1 разу на 10 днів навіть при задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води. Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дезінфекційний засіб, зареєстрований відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908. Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води. У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води вживаються заходи щодо покращення показників якості води. При повторному виявленні незадовільних результатів досліджень вирішується питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.
Приміщення допоміжного та підсобного призначення
30. Для зберігання прибирального інвентарю та виготовлення дезінфекційних розчинів необхідно передбачити окремі приміщення, недоступні для учнів і сторонніх відвідувачів. Інвентар має бути промаркований. Для прибирання туалетів виділяється окремий інвентар та засоби прибирання, які зберігаються окремо.
Туалетні кімнати
31. У закладах освіти необхідно передбачити внутрішні туалетні кімнати з підведенням до умивальників холодної та гарячої проточної води з облаштуванням диспенсерів з паперовими рушниками (або електрорушників) та рідкого мила. Унітази в туалетних кімнатах встановлюють в кабінах з не прозорими дверима висотою 1,5 м на відстані 0,1 м і замком, що замикається з середини. Можливо встановлювати в туалетних кімнатах чаші Генуя. Кабіни відгороджують одна від іншої непрозорими стінками 1,75 м на відстані від підлоги 0,1 м. Кабінки оснащуються диспенсерами з туалетним папером. Туалети для 1 – 4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами або чашею Генуя. У туалетах для учнів (окремих для хлопчиків і дівчаток), які розміщуються на кожному поверсі закладу освіти, слід передбачати універсальну кабіну загального користування для використання її особами з інвалідністю, у тому числі тими, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів. На кожному поверсі закладу освіти слід передбачити туалетну кімнату для педагогічних працівників. Туалетні приміщення прибираються після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908.
IV. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Водопостачання, водовідведення та опалення1. Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечує оптимальні показники мікроклімату. Пічне опалення, обладнане в коридорі, допускається тільки в одноповерхових приміщеннях закладів освіти у сільській місцевості. Забороняється встановлювати залізні печі. Для попередження забруднення повітря приміщень окисом вуглецю пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів. Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень з пічним опаленням організовує засновник (власник) або уповноважена ним особа закладу освіти двічі впродовж опалювального сезону.
2. Вода, що постачається у заклади освіти, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (далі – ДСанПіН 2.2.4-171-10). Заклади освіти обладнуються мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Гарячою проточною водою заклади освіти повинні бути забезпечені впродовж усього року. У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для закладу освіти необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з подачею води до приміщень закладу освіти та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на місцеві очисні споруди. У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів у разі підтвердження безпечності питної води. Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені приміщення харчоблоку, душові при спортивній залі, медичному кабінеті, навчальних кабінетах з вивчення хімії, фізики, біології, лабораторіях, майстернях та туалетних кімнатах, зали басейнів тощо з установленням кранівзмішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду із системи водяного опалення для будь-яких цілей. На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання. Допускається обладнання приймальних і роздягальних спеціальними шафами для сушіння. Температура гарячої води, що подається до приміщень закладів освіти, повинна бути не нижче 37 °С та не вище 60 °С. В закладі освіти повинен бути організований питний режим. Організація питного режиму повинна сприяти оптимальному задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді.Кожна дитина за потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальній чашці. Фасована негазована вода промислового виробництва, а також вода з установок із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої води заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.
3. У харчоблоці в місцях приєднання ванн до каналізаційної мережі бажано улаштувати повітряний розрив не менше 20 мм від верху приймальної воронки. При проведенні стояків побутової каналізації через приміщення закладу освіти передбачається їх закриття оштукатуреними коробами та забезпечення устаткуванням для ревізії. Забороняється проведення стояків побутової каналізації через виробничі приміщення харчоблоку.
Повітряно-тепловий режим
4. Чистота повітря в приміщеннях закладів освіти забезпечується: відповідністю кількості учнів до нормованої наповнюваності (наповнюваність не може перевищувати 30 учнів); регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням мийних засобів та дезінфекційних засобів, які зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908; використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне); чистотою та справністю систем вентиляції.
5. Засновник закладу освіти організовує лабораторний контроль показників мікроклімату (не менше 6 вимірів) та концентрації CO2, CO, який проводиться не рідше двох разів на рік. Після проведених ремонтних та/або будівельних робіт, встановленні нових меблів перед початком навчального процесу проводяться лабораторні вимірювання концентрацій формальдегіду та інших хімічних речовин (в залежності від будівельних, оздоблювальних матеріалів, меблів тощо, які використані).
6. Навчальні приміщення провітрюють на перервах за відсутності дітей в приміщеннях. Тривалість провітрювання визначається погодними умовами за наведеною таблицею:
| Температура повітря вулиці в градусах Цельсія | Тривалість провітрювання приміщень (хв.) | |
| на малих перервах | на великих перервах та між змінами | |
| від +10 до +6 | 4 - 10 | 25 - 30 |
| від +5 до 0 | 3 - 7 | 20 - 30 |
| від 0 до −5 | 2 - 5 | 15 - 25 |
| від −5 до −10 | 1 - 3 | 10 - 15 |
| нижче −10 | 1 - 1,5 | 5 - 10 |
7. У приміщеннях закладів освіти відносна вологість повітря має бути 40 - 60%; температура повітря в класних кімнатах 17-20 °C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-18 °C, в спортивному залі 15-17 °C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 °C, в актовому залі 17-20 °C, в бібліотеці 16-18 °C, в медичних кабінетах 21-23 °C, в рекреаціях 16-18 °C, в спальних приміщеннях 18-20 °C; у вестибюлі, гардеробі 16-19 °C; в туалетах 17-21 °C; в душових не нижче 25 °C.
8. Встановлення у закладі освіти додаткових систем, що впливають на мікроклімат приміщення, має бути забезпечене відповідним і своєчасним сервісним обслуговуванням та заміною витратних матеріалів.
9. Усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають щоденному вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), шафи, столи, стільці, класні дошки. Вологе прибирання класних кімнат, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього навчального заняття, спортивних залів – після кожного навчального заняття та після закінчення навчальних занять та занять секцій.
Природне та штучне освітлення
10. Усі навчальні приміщення закладів освіти повинні мати природне освітлення, рівні якого мають відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року № 264. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску. Коефіцієнт природного освітлення (далі – КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт. Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3. Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги).
11. Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна повинні бути облаштовані сонцезахисними засобами (підйомно-поворотні жалюзі, козирки, ролети тощо), які легко очищаються від пилу та миються.
12. Забороняється розміщувати на підвіконні навчальних приміщень рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла.
13. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.
14. У навчальних приміщеннях необхідно передбачити систему загального штучного освітлення, що забезпечується штучним освітленням лампами з електронною пуско-регулювальною апаратурою зі спектром кольоровипромінювання: білий, тепло-білий, природно-білий; світлодіодними лампами з кольоровою температурою 3500 – 4000 К. Індекс кольоропередачі має бути не менший за 80%, коефіцієнт пульсації – не більший за 10% (в майстернях, з пристроями, що обертаються – не більшим за 5%). В одному приміщенні слід використовувати лампи одної колірної температури. Для освітлення найбільш віддалених від вікон рядів парт у навчальних приміщеннях слід передбачати окреме включення усіх рядів електроламп. Рівні загального штучного освітлення навчальних, фізкультурноспортивних та інших приміщень закладів освіти наведені у додатку 4 до цього Санітарного регламенту.
15. Лампи, що перегоріли, а також ті, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефект, підлягають заміні. Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару – герметично закриті металеві ємності, контейнери, які зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із навчальними приміщеннями. Доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу освіти. При накопиченні чотирьох і більше перегорілих люмінесцентних ламп їх вивозять із закладу освіти відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070. Зберігання перегорілих люмінесцентних ламп у будівлі закладу освіти довше 2-х місяців заборонено.
16. Лабораторний контроль рівня освітленості у закладах освіти організовується засновником (власником) або уповноваженої ним особою закладу не рідше одного разу на рік (не менше 3 вимірів у 3–5 приміщеннях), один з яких проводиться в листопаді чи грудні.
Шум та вібрація
17. Рівні шуму у навчальних приміщеннях закладів освіти та на території, яка безпосередньо прилягає до закладів освіти наведені у додатку 5 до цього Санітарного регламенту та мають відповідати вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 463, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 березня 2019 року за № 281/33252. Рівні шуму у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.
18. Значення вібрації на прилеглих до закладів освіти територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях. Допустимі значення вібрації у будівлях закладів освіти в денний час зазначені у додатку 6 до цього Санітарного регламенту. Рівні вібрації у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39. Захист від природних радіонуклідів та шкідливих хімічних речовин. Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень будівель закладів освіти, що будуються і реконструюються, не повинна перевищувати 50 БК/м3 , а у будівлях, що експлуатуються - 100 БК/м3 . Гранично допустимі концентрації біологічних та хімічних речовин в повітрі приміщень будівель закладів освіти з елементами повного внутрішнього оздоблення та оснащення не повинні перевищувати діючих гігієнічних нормативів для атмосферного повітря.
V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕС
Вимоги до організації освітнього процессу1. Структура навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюється закладом освіти. Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти. Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів та рекомендації до розкладу уроків наведені у додатку 7 до цього Санітарного регламенту. Допустима сумарна кількість тижневого навчального навантаження наведена у додатку 8 до цього Санітарного регламенту. Розклад занять має забезпечувати безперервну послідовність проведення навчальних занять (уроків). Не допускається встановлення тривалих перерв (більше ніж 30 хвилин) між навчальними заняттями. Початок навчального дня не повинен бути раніше 8:00 години, початок занять у другу зміну – не пізніше 14:00 години (для здобувачів освіти за вечірньою формою – не пізніше 16:00 години). У закладах освіти, які працюють у дві зміни, навчання учнів початкових класів, а також класів з інклюзивним навчанням усіх вікових груп повинно бути організовано у першу зміну.
2. Тривалість навчальних занять становить: у 1-му класі – 35 хв., 2-4-х класах – 40 хв., 5-11 (12)-х класах– 45 хв. Формування занять за модульним принципом, організація здвоєних уроків, навчання за новими педагогічними технологіями, використання інших форм організації освітнього процесу допускається за рішенням педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати морфофункціональним та віковим особливостям дітей. Шкільні заняття, які поєднують у собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи і системи і на весь організм в цілому, потребують проведення на уроках фізкультурних хвилинок (далі – фізкультхвилинок) для зняття локального стомлення і фізкультхвилинок загального впливу. Комплекси вправ для фізкультхвилинок та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
3. Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1-4-х класів рекомендується не менше 15 хв., 5-12-х класів – не менше 10 хв., великої перерви – 30 хв. (після третього навчального заняття (уроку). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчального заняття (уроку) – для учнів 1-4-х класів, після третього та четвертого навчального заняття (уроку) – для учнів 5-12-х класів. У середині здвоєного навчального заняття (уроку) необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв. для активного відпочинку.
4. Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів освітніх галузей природничо-математичних і гуманітарних наук з навчальними заняттями з навчальних предметів освітніх галузей мистецтва, фізкультури і технологій.
5. Під час щонайменше однієї з перерв необхідно організувати умови для харчування та активного відпочинку учнів, рекомендовані прогулянки на відкритому повітрі. У групах продовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче - 10 °С).
6. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3–5 класах та 1,5 години у 6-9 класах, 2 години – у 10-12 класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.
Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання
7. При використанні технічних засобів навчання під час проведення уроку потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж уроку повинна бути: для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин; для учнів 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин; для учнів 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин; для учнів 10–11 (12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних уроках для учнів 10 – 11 класів – не більше 25–30 хвилин на першому уроці та не більше 15–20 хвилин на другому уроці.
8. Після занять із застосуванням ТЗН проводиться фізкультхвилинка та гімнастика для очей. Комплекси вправ для фізкультхвилинок та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
9. При надзвичайних погодних умовах, а також при надзвичайних ситуаціях місцеві органи виконавчої влади самостійно приймають рішення про тимчасове призупинення навчання учнів.