ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол педагогічної ради №____ Директор Каленського НВК
Від __________________ ____________Л.В.Стець
Голова педагогічної ради наказ №___ від____________ __________________Л.В.Стець
Протокол педагогічної ради №____ Директор Каленського НВК
Від __________________ ____________Л.В.Стець
Голова педагогічної ради наказ №___ від____________ __________________Л.В.Стець
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Каленського навчально-виховного комплексу «середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Коростенської районної ради Житомирської області
2020
Розділ 1. Призначення навчально-виховного комплексу та засіб його реалізації.
Сучасна нормативна база функціонування та розвитку Каленського навчально-виховного комплексу «середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Коростенської районної ради Житомирської області поставила завдання самовизначення (призначення навчально-виховного комплексу, освітнього змісту, технологій навчання та виховання).
А для цього, на наш погляд, перш за все необхідно визначитися, чого ми хочемо від освітнього процесу навчально-виховного комплексу і дати відповідь на одне головне питання: а чи справді можна «всіх навчити всього» і як це зробити? Якщо мати на увазі базовий мінімум - безумовно можна, якщо вміння застосовувати знання - то й це більшості під силу, а ось вивести всіх на творчий рівень - на це, напевно, не слід претендувати вчителю. Та й не потрібно, щоб всі діти з усіх предметів навчалися на високому рівні. Але беззаперечно необхідно боротися за успішність кожного в певній сфері.
Призначення сучасного навчального закладу полягає в тому, щоб кожен знайшов свій інтерес у житті, своє покликання.
Тому будуємо заклад рівних можливостей для всіх: в якому навчаються одночасно обдаровані діти в тій чи іншій галузі та звичайні; який буде намагатися дати можливість розвиватися кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто, щоб дитина, навчаючись, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.
Розвиток - наше кредо. І не «загальний розвиток», а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що ми віримо, що кожна дитина обдарована і талановита.
Наша формула: «Допоможи мені це зробити самому». Вчитель допомагає здобувачу освіти вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель, який не виховує, а допомагає здобувачу освіти шукати себе кращого, який не «тисне» на здобувача освіти, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити освітній заклад компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості.
Саме в такому навчально-виховному комплексі ми зможемо надати нашим вихованцям якісну освіту.
Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління навчально-виховним комплексом буде зосереджуватися на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу з метою, яку колектив поставив перед собою.
Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням навчально-виховного комплексу.
В основі нашої педагогічної філософії є дитина — найвища цінність на Землі. Насамперед потрібно намагатися бачити особистість, яка є індивідуальною, неповторною. Коли дитина вірить у себе й у свої пізнавальні таланти, в ній прокидається інтерес і прагнення до пізнання.
В умовах зростання пріоритету загальнолюдських цінностей, гуманістичних домінант надзвичайно важливим є засвоєння світової культури крізь призму національної системи виховання громадянина України, здатного діяти не тільки у своїй національній державі, а й у світовому просторі.
Соціальне замовлення впливає й на особистісні освітні потреби дітей та їх батьків. «Уведення» дитини в самостійне доросле життя через організацію її «входження» в культуру рідного народу в контексті поєднання історії цієї культури з її сучасним етапом об'єктивно обґрунтовує функціонування та розвиток Каленського НВК.
Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема, морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Мета освітньої програми – виховання творця, всебічно розвиненої особистості, здатної до життєтворчості й націотворчості, соціально адаптованої, мобільної, налаштованої на позитивне освоєння світу й на здоровий спосіб життя.
Каленський НВК — заклад освіти, покликаний відродити й примножити інтелектуальний потенціал місцевої громади, дати змогу здобувачам освіти здобувати знання понад обов'язковий загальноосвітній рівень, розкривати індивідуальні творчі здібності та обдарування дітей і сприяти їх реалізації. Тому центром концепції розвитку закладу освіти є творча та обдарована особистість, тобто така, яка самостійно обирає свої дії та рішення, досягає високого рівня розумового розвитку й професійної майстерності порівняно зі своїми ровесниками, здатна до науково обґрунтованих і виражених дій у нестандартних ситуаціях, усвідомлює відповідальність перед собою, родиною, колективом і суспільством.
Призначення навчально-виховного комплексу полягає в забезпеченні необхідного рівня самоосвітньої, особистісної та соціальної компетентності випускника та його здатності до усвідомленого вибору сфер подальшої успішної власної життєтворчості з виходом на пряме використання в самостійному житті тих спеціальних знань, умінь, які він одержав у закладі освіти.
У відповідності до чинного законодавства заклад загальної середньої освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:
I ступінь - початкова загальна освіта;
II ступінь - основна загальна освіта;
Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про заклад загальної середньої освіти.
Основним засобом реалізації призначення є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм:
1. У закладі освіти створюються рівні умови для здобуття якісної освіти здобувачів освіти;
2. Здійснюється допрофільне здобувачів освіти.
3. Відроджується і вдосконалюється національна система освіти як найважливіша ланка виховання свідомих громадян Української Держави.
4. Впроваджується особистісно-орієнтоване навчання та виховання, принципи розвиваючої освіти.
5. Забезпечується моральна, інтелектуальна та психологічна готовність всіх громадян до здобуття освіти.
6. Досягається якісно новий рівень загальноосвітньої підготовки на основі творчого застосування передових педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, використання досвіду народної педагогіки, врахування регіонального компоненту освіти.
7. Створюються умови для забезпечення і реалізації конституційних вимог щодо здобуття освіти.
8. Створена система профілактики і збереження здоров'я дітей.
9. Здійснюються заходи щодо соціального захисту всіх учасників освітнього процесу, в першу чергу дітей пільгових категорій, їх оздоровлення.
10. Забезпечується потреба юної особистості у творчій самореалізації через мережу позакласної діяльності та позашкільної освіти.
11. Широко застосовуються інформаційні та комп’ютерні технології в освітньому процесі.
- самостійно та критично мислити;
- уміти бачити та формулювати проблеми;
- знаходити шляхи раціонального їх вирішення;
- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;
- бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити; бути людиною інноваційного типу культури;
- грамотно працювати з інформацією;
- бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах (у колективі, у різних галузях, різних ситуаціях тощо);
- уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності життя;
- бути конкурентоздатними в суспільстві з ринковою економікою;
- орієнтуватись у системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей;
- знати своє життєве кредо і свій стиль;
- здійснювати відповідальний життєвий вибір .
Завдання: створення освітнього середовища, яке забезпечує формування компетентного випускника здатного до :
- успішної майбутньої життєтворчості;
- особистісного та професійного самовизначення.
Гіпотеза: формування компетентісного випускника, здатного до успішної майбутньої життєдіяльності, можливо, якщо:
1. Модернізувати зміст освіти в НВК.
2. Визначити технологію формування компетентностей здобувачів освіти засобами:
- навчальних предметів, додаткової освіти;
- соціалізованої системи виховання;
- системи організаційно-педагогічних умов.
3. Розробити модель компетентнісного здобувача освіти кожного ступеня як результату визначеного змісту освітнього процесу.
4. Запровадити моніторинг успішності формування компетентностей здобувачів освіти та своєчасну корекцію умов формування.
5. Запровадити нову систему управління.
Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);
математична;
природнича;
технологічна;
інформатична;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізкультурна.
Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань освітнього закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, тощо.
1 2 3 4
А для цього, на наш погляд, перш за все необхідно визначитися, чого ми хочемо від освітнього процесу навчально-виховного комплексу і дати відповідь на одне головне питання: а чи справді можна «всіх навчити всього» і як це зробити? Якщо мати на увазі базовий мінімум - безумовно можна, якщо вміння застосовувати знання - то й це більшості під силу, а ось вивести всіх на творчий рівень - на це, напевно, не слід претендувати вчителю. Та й не потрібно, щоб всі діти з усіх предметів навчалися на високому рівні. Але беззаперечно необхідно боротися за успішність кожного в певній сфері.
Призначення сучасного навчального закладу полягає в тому, щоб кожен знайшов свій інтерес у житті, своє покликання.
Тому будуємо заклад рівних можливостей для всіх: в якому навчаються одночасно обдаровані діти в тій чи іншій галузі та звичайні; який буде намагатися дати можливість розвиватися кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто, щоб дитина, навчаючись, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.
Розвиток - наше кредо. І не «загальний розвиток», а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що ми віримо, що кожна дитина обдарована і талановита.
Наша формула: «Допоможи мені це зробити самому». Вчитель допомагає здобувачу освіти вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель, який не виховує, а допомагає здобувачу освіти шукати себе кращого, який не «тисне» на здобувача освіти, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити освітній заклад компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості.
Саме в такому навчально-виховному комплексі ми зможемо надати нашим вихованцям якісну освіту.
Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління навчально-виховним комплексом буде зосереджуватися на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу з метою, яку колектив поставив перед собою.
Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням навчально-виховного комплексу.
В основі нашої педагогічної філософії є дитина — найвища цінність на Землі. Насамперед потрібно намагатися бачити особистість, яка є індивідуальною, неповторною. Коли дитина вірить у себе й у свої пізнавальні таланти, в ній прокидається інтерес і прагнення до пізнання.
В умовах зростання пріоритету загальнолюдських цінностей, гуманістичних домінант надзвичайно важливим є засвоєння світової культури крізь призму національної системи виховання громадянина України, здатного діяти не тільки у своїй національній державі, а й у світовому просторі.
Соціальне замовлення впливає й на особистісні освітні потреби дітей та їх батьків. «Уведення» дитини в самостійне доросле життя через організацію її «входження» в культуру рідного народу в контексті поєднання історії цієї культури з її сучасним етапом об'єктивно обґрунтовує функціонування та розвиток Каленського НВК.
Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема, морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Мета освітньої програми – виховання творця, всебічно розвиненої особистості, здатної до життєтворчості й націотворчості, соціально адаптованої, мобільної, налаштованої на позитивне освоєння світу й на здоровий спосіб життя.
Каленський НВК — заклад освіти, покликаний відродити й примножити інтелектуальний потенціал місцевої громади, дати змогу здобувачам освіти здобувати знання понад обов'язковий загальноосвітній рівень, розкривати індивідуальні творчі здібності та обдарування дітей і сприяти їх реалізації. Тому центром концепції розвитку закладу освіти є творча та обдарована особистість, тобто така, яка самостійно обирає свої дії та рішення, досягає високого рівня розумового розвитку й професійної майстерності порівняно зі своїми ровесниками, здатна до науково обґрунтованих і виражених дій у нестандартних ситуаціях, усвідомлює відповідальність перед собою, родиною, колективом і суспільством.
Призначення навчально-виховного комплексу полягає в забезпеченні необхідного рівня самоосвітньої, особистісної та соціальної компетентності випускника та його здатності до усвідомленого вибору сфер подальшої успішної власної життєтворчості з виходом на пряме використання в самостійному житті тих спеціальних знань, умінь, які він одержав у закладі освіти.
У відповідності до чинного законодавства заклад загальної середньої освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:
I ступінь - початкова загальна освіта;
II ступінь - основна загальна освіта;
Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про заклад загальної середньої освіти.
Основним засобом реалізації призначення є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм:
- Початкової освіти, яка окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.
- Базової середньої освіти, яка окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
- здобувачам освіти надана можливість спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальній, трудовій, художньо-естетичній тощо);
- раннє або поглиблене вивчення окремих предметів;
- надана здобувачам освіти можливість вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу.
1. У закладі освіти створюються рівні умови для здобуття якісної освіти здобувачів освіти;
2. Здійснюється допрофільне здобувачів освіти.
3. Відроджується і вдосконалюється національна система освіти як найважливіша ланка виховання свідомих громадян Української Держави.
4. Впроваджується особистісно-орієнтоване навчання та виховання, принципи розвиваючої освіти.
5. Забезпечується моральна, інтелектуальна та психологічна готовність всіх громадян до здобуття освіти.
6. Досягається якісно новий рівень загальноосвітньої підготовки на основі творчого застосування передових педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, використання досвіду народної педагогіки, врахування регіонального компоненту освіти.
7. Створюються умови для забезпечення і реалізації конституційних вимог щодо здобуття освіти.
8. Створена система профілактики і збереження здоров'я дітей.
9. Здійснюються заходи щодо соціального захисту всіх учасників освітнього процесу, в першу чергу дітей пільгових категорій, їх оздоровлення.
10. Забезпечується потреба юної особистості у творчій самореалізації через мережу позакласної діяльності та позашкільної освіти.
11. Широко застосовуються інформаційні та комп’ютерні технології в освітньому процесі.
Розділ 2. Опис «моделі» випускника навчально-виховного комплексу.
Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, сучасна молода людина, здобувач освіти повинні володіти певними якостями, важливими для сучасності, такими як:
- гнучко адаптуватися до мінливих змін життєвих ситуацій;- самостійно та критично мислити;
- уміти бачити та формулювати проблеми;
- знаходити шляхи раціонального їх вирішення;
- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;
- бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити; бути людиною інноваційного типу культури;
- грамотно працювати з інформацією;
- бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах (у колективі, у різних галузях, різних ситуаціях тощо);
- уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності життя;
- бути конкурентоздатними в суспільстві з ринковою економікою;
- орієнтуватись у системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей;
- знати своє життєве кредо і свій стиль;
- здійснювати відповідальний життєвий вибір .
Моделі | Загальні риси | Якісні характеристики |
Випускник закладу загальної середньої освіти І ступеня |
Працелюбний, уважний, старанний, емоційний, інтелектуальний; дитина з розвинутою мовою, мисленням, зоровою і слуховою пам’яттю, яка вміє слухати і чути, мислити і володіти почуттям самоконтролю та самостійності. | Упевненість у собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, добро зичливість, комунікативність, мотивація досягнення успіху, віджповідальність, навчально-пізнавальні інтереси. |
Випускник закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня |
Спостережливий, креативний, творчий, володіє почуття м пхихологічної захищеноситі, має аналітичні здібності, абстрактне мислення, регульовану пам’ять; здатний розмірковувати, має інтелектуальну пізнавальну активність. |
Особистісне самовизначення, потреба в громадському визнанні, прагнення до самоствердження, задаволення своїм станговищем, його моральне усвідомлення; соціальна дорослість, відповідальність за свої вчинки, мотивація суспільно- корисної діяльності, пізнавальні інтереси, потреба в самопізнанні, адекватна самооцінка. |
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу навчально-виховного комплексу.
Каленський НВК бачить своє завдання не тільки в тому, щоб дати знання здобувачам освіти, а й у тому, щоб виявити їхні здібності, навчити використовувати освоєні знання для вирішення практично-пізнавальних, ціннісно-орієнтаційних, комунікативних завдань та проблем.Завдання: створення освітнього середовища, яке забезпечує формування компетентного випускника здатного до :
- успішної майбутньої життєтворчості;
- особистісного та професійного самовизначення.
Гіпотеза: формування компетентісного випускника, здатного до успішної майбутньої життєдіяльності, можливо, якщо:
1. Модернізувати зміст освіти в НВК.
2. Визначити технологію формування компетентностей здобувачів освіти засобами:
- навчальних предметів, додаткової освіти;
- соціалізованої системи виховання;
- системи організаційно-педагогічних умов.
3. Розробити модель компетентнісного здобувача освіти кожного ступеня як результату визначеного змісту освітнього процесу.
4. Запровадити моніторинг успішності формування компетентностей здобувачів освіти та своєчасну корекцію умов формування.
5. Запровадити нову систему управління.
Цілі та задачі освітнього процесу
навчально-виховного комплексу І ступеня
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. навчально-виховного комплексу І ступеня
Початкова освіта має такі цикли, як 1—2 і 3—4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);
математична;
природнича;
технологічна;
інформатична;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізкультурна.
Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань освітнього закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, тощо.
1 2 3 4