Навчальна практика та навчальні екскурсії за рішенням педагогічної ради проводяться впродовж навчального року.
     У 4, 9  класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07 січня 2018 року №1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації», затверджений в Міністерстві юстиції України  02 січня 2019 року за №8/32979.
     Навчальний план для загальноосвітньої школи І-ІІ  ступенів зорієнтовано на роботу за 5-денним навчальним тижнем з 8.00 години.        Нові завдання сучасної освіти в Україні, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього освітнього процесу в закладі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці.
      Завдання сучасної школи -  формувати життєві компетентності, які являють собою життєвий досвід особистості, необхідний для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя, як індивідуального проекту. Освіта має набути інноваційного характеру. Звідси – необхідність формувати особистість, здатну для сприйняття та створення змін.
       Розуміючи вимоги сьогодення педагогічний колектив закладу освіти  оновлює зміст, форми і методи освітнього процесу, ставлячи метою формування високоінтелектуальної, духовно багатої особистості, якій притаманної почуття незалежності, національної самосвідомості, власної гідності, бажання працювати задля розквіту держави.
       Педагогічний колектив, працюючи над удосконаленням фахової майстерності, модернізацією освітнього процесу здійснює свою діяльність відповідно до рівнів  освітніх програм:
дошкільна освіта;
I ступінь - початкова загальна освіта;
II ступінь - основна загальна освіта;
         В проектуванні і реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми будемо йти в першу чергу «від учня», тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі.        Організація освітнього процесу в   закладі дошкільної освіти здійснюватиметься згідно:

• Закону України  «Про освіту»;
• Закону України «Про дошкільну освіту»;
• Міжнародної конвенцієї про права дитини;
• Базовим компонентом дошкільної освіти;
• Програмам  виховання і навчання дітей «Українське дошкілля»

 Основними завданнями є:

- охорона життя та зміцнення здоров'я дітей;
- забезпечення інтелектуального, особистісного та фізичного розвитку дитини;
- здійснення необхідної корекції відхилень в розвитку дитини;
- взаємодія з сім'єю у вихованні дітей для забезпечення повноцінного розвитку дитини;
- підвищення професійної майстерності вихователів на основі досягнень психолого-педагогічних наук, передового досвіду ДНЗ району;
- розвиток творчих та розумових здібностей дитини;
- залучення дітей до загальнолюдських цінностей.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.           Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі  освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
         Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
        Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
        Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
            Призначення початкової школи полягатиме у становленні життєвих навичок особистості учня. Стратегічним напрямком розвитку початкової  освіти є створення таких умов, за якими у кожного здобувача освіти створюється установка, яку можна сформулювати в словах: "Я люблю свою школу", і розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.
             Основне завдання початкової школи - створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може і повинно бути для нього успішним, цікавим та привабливим.
             Система додаткової освіти буде складатися із роботи   гуртків, дослідницької діяльності (проекти ).             Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
        Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
         З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9  класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення здобувачам освіти з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
          Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Здобувачі  освіти одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота   у парах змінного складу) за умови, що окремі здобувачі  освіти виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
          Екскурсії в першу чергу покликані показати здобувачам освіти практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором здобувачами освіти по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
           Здобувачі  освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
         Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
         Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення здобувачами  освіти результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

№	Критерії ефективності	Показники	Форма надання результатів	Періодич-ність	Відповідальні
1	Позитивна динаміка задоволення якістю освітніх послуг здобувачів  освіти та їхніх родин	Задоволення: рівнем навчальних досягнень; наданими освітніми послугами.	Анкетування учнів, батьків 5-х, 9-х  класів Аналітична довідка	1 раз на рік	Адміністрація, класні керівники.
2	Позитивні зміни у рівні навчальних досягнень. Успішність випускників упродовж навчання	Результати ДПА	Моніторинго-ві дослідження Діагностика	1 раз на рік	Адміністрація. Класні керівники
3	Підвищення інноваційної активності педколективу: у сфері оновлення змісту освіти; у сфері впровадження інформаційних та комунікативних технологій навчання	Участь учителів в інноваційній та експериментальній діяльності. Якість роботи у творчих групах. Участь учителів у міських, обласних, всеукраїнських методичних заходах.	Аналітичні матеріали за результатами співбесід	2 рази на рік	Адміністрація. Голови м/о
4	Підвищення рейтингу закладу освіти в соціумі району «Імідж закладу»	Кількість призових місць у предметних олімпіадах. Рівень професійної майстерності педагогів. Думка громадськості	Аналітична довідка	1 раз на рік	Рада школи, Адміністрація

• недостатність виділених та залучених коштів для реалізації основних напрямків освітньої програми;
• зниження мотивації педагогів, батьків, учнів щодо заходів з реалізації основних напрямків освітньої програми;
• втрата актуальності окремих пріоритетних напрямків; недостатнє розуміння батьківської громадськості стратегічних завдань розвитку школи.

• внесення змін та доповнень до освітньої програми; розробка та реалізація цільових програм, проектів; додаткове залучення позабюджетних джерел фінансування;
• підвищення ступеня відкритості закладу, висвітлення діяльності педагогічного колективу в ЗМІ, на сайті, у звіті директора перед громадськістю.